Спілка власників житла Києва
За ОСББ та ЖБК майбутнє!

Навчання

Зустріч з Литвиним

Прийом в міністерстві ЖКГ

Зустріч з Бондарем

Зустріч з Яценюком, Баленко

П-конференція 11.01.11 УНІАН

Структура управління

Виборча програма
Зустріч з Бондарем

09 червня 2010 року з 17.00 до 19.00 в Колонній залі КМДА
вул. Хрещатик, 36 відбулася робоча зустріч голів правлінь ЖБК, ОСББ міста Києва
з головою постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської міської ради, заступником  депутатської фракції «Громадський актив Києва» Київської міської ради
Бондарем Юрієм Івановичем.
    На зустрічі був начальник Головного управління з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації Яструбинський Васиь Іванович з роз’ясненням тарифної політики КМДА.

Зустріч організована за сприяння депутатської фракції «Громадський актив Києва» Київської міської ради у відповідь на наш лист підписаний 85 головами правлінь ЖБК, ОСББ Києва.
Депутати інших фракцій Київради на подібні листи поки що не відгукнулися.

ЗУСТРІЧ ПРОЙШЛА В ГОСТРІЙ ПОЛЕМІЦІ
РЕЗУЛЬТАТИ ЗУСТРІЧІ


1. Офіційно отримана відповідь начальника ГУ з питань цінової політики КМДА Яструбинського В.І., що "різниця в тарифах" з міського бюджету компенсуватись не буде.
    На моє питання, що робити в даній ситуації ЖБК, ОСББ пояснення не було.

2. Тарифи будуть піднімати, тому що в Києві вони одні з найнижчих в Україні, при найвищій середній зарплаті (надали графіки).
    Одна з учасниць назвала це "середньою температурою по лікарняній палаті".

3. З начальником ГУ з питань цінової політики КМДА Яструбинським В.І. досягнена домовленість про проведення через два тижні Круглого столу з питань тарифів в приміщенні КМДА по конкретному роз`ясненню питань заданих на зустрічі головами правлінь ЖБК, ОСББ.

    На Круглому столі можуть бути присутні всі бажаючі, включаючи авторів запитань. Про дату, час і місце проведення Круглого столу буде повідомлено на сайті та електронною розсилкою.

4. Учасники зустрічі одноголосно проголосували за надання:
- повторного звернення до Міністра житлово-комунального господарства України Попова О.П. з проханням особистої зустрічі для роз’яснення політики Міністерства у відношенні ЖБК, ОСББ;
- звернень до відповідальних осіб для надання відповідей по питанням заданим на зустрічі головами правлінь ЖБК, ОСББ (крім тарифних) після узагальнення та консультацій з головою постійної комісії з питань ЖКГ та ПЕК Київради Бондарем Ю.І.

  Про результати звернень повідомляємо:

Отримана відповідь на частину наших питань (деякі спрощено), яка розміщена на сайті КМДА.
Приводимо їх теж.

             9 червня 2010 року відбулась зустріч  громадської організації «Спілка співвласників житла  Києва» з представниками органів місцевого самоврядування Бондаря Ю.І. – голови постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу України та Яструбинського В.І. – начальника Головного управління з питань цінової політики, під час якої було напрацьовано ряд питань, на які Головним управлінням підготовлено наступні відповіді. 
 
Запитання Відповідь

         
Який порядок затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в ОСББ?
           ОСББ проводить розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій, після чого доводить його до відома мешканців шляхом проведення громадських слухань.
         Порядок проведення громадських слухань затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.03.2010 № 187.

        Тарифи затверджені загальними зборами членів ЖБК та ОСББ, які є обов’язковими. Навіщо проводити громадські слухання?
  Відповідно до пункту 1 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
  Житлово-будівельний кооператив, згідно з наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку і наступної його експлуатації. Також, згідно з Типовим положенням про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій, яке затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.09.1998 № 194 і зареєстровано, в Міністерстві юстиції України 25.12.1998  за № 825/3265, об'єднання співвласників - господарська організація і юридична особа, створена виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції жилого будинку та утримання будинку і прибудинкової території.
 Таким чином, ЖБК є юридичною особою, яка здійснює виключно будівництво, реконструкцію і експлуатацію житлового будинку, у тому числі його утримання та утримання прибудинкової території, самостійно, або шляхом укладення відповідних договорів.
 У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Тобто, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) може встановити тариф на  утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій тільки після проходження процедур передбачених законодавством України.
 Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, передбачено проведення громадських слухань.
 
           Куди подаються для затвердження тарифи розраховані ОСББ?
           Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тарифи на житлово-комунальні послуги розраховують виконавці послуг та надають на погодження органам місцевого самоврядування .
 
          Яким чином нараховувати плату за житлово-комунальні послуги квартирам, в яких розташовані офіси?
  Необхідно укласти договори між ЖБК, ОСББ та орендарями (власниками) нежилих приміщень, власниками  та  квартиронаймачами квартир, які використовують їх не за призначенням на відшкодування витрат з утримання будинку та прибудинкової території за тарифами, розрахованими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 та наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.09.2001 № 176 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій», але не нижчими, ніж передбачено діючими розпорядженнями.
Що стосується комунальних послуг, то  при розрахунках з власниками квартир, які використовують їх на за призначенням, застосовуються  тарифи  для інших споживачів, затверджені, встановлені та погоджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 № 758 „Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постання холодної та гарячої води і водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів”  в наступних розмірах:
-    холодна вода – 3,22 грн. за 1 куб. м;
-          водовідведення холодної води – 2,57 грн. за 1 куб. м;
-          централізоване опалення при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення – 707 грн. за 1 Г кал;
-          централізоване опалення при відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення – 20,78 грн. за 1 кв. м опалюваної площі на місяць в опалювальний період;
-          централізоване постачання гарячої води при наявності у приміщенні засобів обліку гарячої води – 42,87 грн. за 1 куб. м.;
       -    водовідведення гарячої води – 2,57 грн. за 1 куб. м.
 
        
Хто повинен фінансувати і виконувати роботи по ремонтуванню асфальту на прибудинковій території? 
           Якщо прибудинкова територія закріплена за будинком ЖБК (ОСББ) в установленому прядку, кошти на асфальтування прибудинкової територія збираються додатково з мешканців будинку. 

         
Якщо тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій погоджено розпорядженням ВО КМР (КМДА) від 31.09.2009 № 979 не на рівні економічно обґрунтованих витрат, а ОСББ та ЖБК платить повну вартість за вивіз сміття, технічне обслуговування ОДС, ППА в результаті чого виникає борг. За рахунок чого покривати різницю в тарифах?
          В бюджеті м. Києва на 2009 та 2010  роки, коштів на відшкодування різниці  в тарифах на житлово-комунальні послуги не передбачено.
         В зв’язку з цим, необхідно провести громадські слухання та запровадити тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на рівні економічно обґрунтованих витрат. 

         
З урахуванням інформації щодо знаходження на складах АК «Київенерго»   декількох тисяч лічильників теплової енергії та гарячого водопостачання, закуплених для встановлення в будинках житлового фонду м. Києва, прохання повідомити причини по яким цими лічильниками не обладнуються житлові будинки міста Києва.        
На даний час на складах АК «Київенерго» знаходиться 1500 лічильників теплової енергії, які не встановлюються з причин відсутності  джерел  фінансування на їх встановлення, яке раніш фінансувалося за рахунок  Фонду для фінансування впровадження (придбання, встановлення, їх повірку та ремонт) будинкових  приладів  обліку витрачання і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання, положення про яке було затверджено розпорядженням Київської міської  державної адміністрації від 19.11.2003 №2170 і джерелом надходження до якого були відрахування від тарифів  (інвестиційна складова була врахована до складу тарифів, які затверджувалися у 2002 році).
 В зв’язку із тим, що починаючи з 01.12.2006 року, тарифи на теплову енергію та комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлювалися на рівні, що не відшкодовує витрат на їх виробництво та надання, розпорядження від 19.11.2003 №2170,  відповідно до розпорядження від 18.04.2008 №578, визнано таким, що втратило чинність.
Коли буде вирішено питання щодо тарифів на гарячу воду та їх застосування АК «Київенерго» з теплових пунктів, які знаходяться на балансі цієї акціонерної компанії, і відповідно припинення виставлення ВАТ «АК «Київводоканал»  платежів за холодну воду на підігрів?
  В зв’язку із  неконструктивною позицією АК „Київенерго” та деякої неврегульованості у законодавстві питання визначення виробників комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, унеможливлюється отримання цим підприємством висновків виробника комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води  з теплових пунктів комунальної власності територіальної громади м. Києві, які  передані  у володіння та користування АК „Київенерго”, та встановлення тарифів на ці послуги у правовому полі.
Вирішення цього питання, а також питання визначення у м. Києві виконавців зазначених послуг  неможливе без  внесення змін до Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання” і „Про питну воду та питне водопостачання”, в частині закріплення за власником (балансоутримувачем) теплових пунктів та елеваторів функцій виробника комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, тобто легалізація цих функцій або надання можливості Київській міській державній адміністрації самостійно визначати виробників послуг.
До внесення змін до зазначених вище законів необхідне якнайшвидше внести зміни до:
Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.06 №955, в частині віднесення витрат з обслуговування теплових пунктів і розподільчих мереж до витрат виробників послуг з центрального опалення та постачання гарячої води;
Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.04.05 № 60 в частині  вилучення  у п.4.2 слів „за згодою суб’єкту господарювання”, врахувавши, що виробником послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води можуть бути лише балансоутримувачі обладнання, на якому ці послуги виробляються.
 За результатами вирішення зазначених питань, АК «Київенерго» повинен буде укласти договір на покупку холодної води з                           ВАТ «АК «Київводоканал» на виробивши гарячу воду відпускати її балансоутримувачу будинку.
 
У разі заміни лічильника холодної води, у період до його встановлення, яким чином повинні виставлятися платежі за холодної воду?
  Відповідно до  п.5.24 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства  з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, якщо
 вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.
У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.
Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання, тобто за тарифом на 1 особу. 
 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02.12.2009 №1296, якою передбачив врахування витрат на придбання та встановлення засобів обліку теплової енергії та гарячої води до складу  цих тарифів.

Житлово-будівельний кооператив встановив теплолічильники за свій рахунок. Як це враховувати при розрахунках з  АК «Київенерго»?
  Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 №1296 внесені зміни до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та передбачено врахування  витрат на придбання та встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії та гарячої води до  обсягів капітальних інвестицій.
 Враховуючи, що капітальні інвестиції покриваються за рахунок витрат з прибутку, а діючи на сьогодні тарифи встановлені на рівні нижчому ніж економічно обґрунтовані витрати, підтверджені висновками Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві,  відсутні джерела покриття цих витрат, тобто встановлення тарифів на рівні нижчому на цю складову.
Також зазначаємо , що розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 №466-р стосується обладнання засобами обліку теплової енергії та холодної і гарячої води підприємств та установ, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської і Севастопольської  міських державних адміністрацій.
 
Коли буде відшкодування різниці в тарифах?
           Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.03.2008 №324 у 2008 році виділялися кошти на часткове погашення кредиторської заборгованості підприємств (організацій), які здійснюють функції по утриманню та експлуатації житлового фонду, за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період 2005-2007 років.
 В бюджеті м. Києва на 2009 та 2010  роки, коштів на відшкодування різниці  в тарифах на житлово-комунальні послуги не передбачено. В зв’язку із цим, питання погашення кредиторської заборгованості житлово-експлуатаційних організацій перед підприємствами-виробниками комунальних послуг, що виникла внаслідок наявності різниці в тарифах, може бути вирішена лише у разі внесення змін до міського бюджету.
 При цьому, необхідно проаналізувати причини  виникнення цієї різниці в тарифах та надати відповідну інформацію до Головного управління житлового господарства.
 
       
На якій підставі ОСББ і ЖБК, які мають теплові пункти, вважають  виробниками послуг теплової енергії  та гарячої води? У них нема ні якого права, ліцензії? 
Чинними нормативно-правовими актами у  житлово-комунальній сфері передбачені  правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процессі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг  за тотожніми договірними  умовами.
З урахуванням зазначеного,  виконавець виставляє  споживачеві платежі за комунальну послугу з централізованого постачання гарячої води у кубічних метрах або  по затвердженому нормативу, а  кількість  використаної теплової енергії - за показаннями засобів обліку тепла   лише  на опалення, або також за нормативом. За такими же умовами виконавець має отримувати  послугу  з централізованого постачання гарячої води від виробника.
Крім цього, виробництво комунальних послуг передбачає, що виробник впливає на якість комунальних послуг, а підтримання якості комунальних послуг можливе лише на теплових пунктах, тому  виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води може  відбуватися  лише на теплових пунктах і виробниками можуть бути лише  власники або балансоутримувачі цих теплових пунктів.
Одночасно  Правилами користування  тепловою енергію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі Правила) передбачено, що  «система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з’єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору”, тобто  зазначені теплові пункти та мережі відносяться до систем теплоспоживання, і  знаходяться у сфері діяльності Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. 
Враховуючи, що система теплоспоживання  належить  споживачу і підпадає під дію  зазначеного вище Закону, починаючи з теплообмінників та  бойлерів вступає  в силу  Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якого  послуга з централізованого постачання гарячої води  вимірюється у кубічних метрах, а не у Гкал.
Зазначене підтверджується також і Правилами  користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства  від 27.06.2008 №190, відповідно до яких  суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані  в управління, повне господарське відання, користування,  концесію,   закуповують холодну воду для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води у її виробника.
 Листом від 20.01.2004 №6/15-40 Держжитлокомунгосп України повідомив, що такий вид  господарської  діяльності як гаряче водопостачання,  ліцензуванню не підлягає.
 
Чому АК «Київенерго» претендує в судах на проценти інфляції при несвоєчасній оплаті теплової енергії, незважаючи на те, що при відсутності будинкових засобів обліку, населення сплачує послуги з централізованого опалення рівномірно протягом року?
  Механізм стягнення коштів які виникають внаслідок дії інфляційних процесів за несвоєчасну оплату населенням житлово-комунальних послуг, законодавством України не передбачений.
Згідно статті 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб’єктами господарювання до яких можуть бути застосовані  штрафні санкцій є споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Тобто, дана санкція не може застосовуватись для населення, а лише до суб’єктів наділених господарською компетенцією.
Крім того, відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).
 
Чи необхідно нараховувати водовідведення як холодної так і гарячої води?
  Відповідно до п.3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства  України від 27.06.2008 №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод  здійснюються на основі показів засобів обліку. 
При цьому, абзацом 3 пункту 3.13 передбачено, що обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів обліку.
Пунктом 3.14 зазначених правил передбачено, що  у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання.


 * * * * *



 
Головна сторінка
Господарська Асоціація ОСББ, ЖБК Києва
Екс пертна рада
Виборча програма
"Новий" закон ОСББ
"Чорний" закон
Діяль ність
Ство рення ОСББ
Корисні орга нізації
Вивіз сміття
Тари фи
Моно полісти КЖКХ
Реформа ЖКГ
Земля