Спілка власників житла Києва
За ОСББ та ЖБК майбутнє!

Навчання

Зустріч з Литвиним

Прийом в міністерстві ЖКГ

Зустріч з Бондарем

Зустріч з Яценюком, Баленко

П-конференція 11.01.11 УНІАН

Структура управління

Виборча програма
П-конференція 11.01.11 УНІАН

На прес-конференції були присутні 8 голів ЖБК, ОСББ Києва, 5 телеканалів і 27 журналістів газет та інтернет-видань

Прес-реліз конференції в УНІАН


[11:30
  11.01.11]  ГО «Спілка власників житла Києва”; sdedov.intwayhome.com; (067) 407-52-73, (044) 520-14-07;  smdedov@ukr.net
“Житловий Кодекс перетворює ОСББ, ЖБК на “новітні колгоспи” в яких є чіткі обов’язки та немає повного права власності”

11 січня 2011 року в УНІАН відбулась прес-конференція присвячена Зверненню до Президента та народних депутатів України голів правлінь ОСББ, ЖБК міста Києва щодо зменшення прав власників житла, зокрема, в проекті Житлового Кодексу.

      Учасники – голови правлінь ОСББ, ЖБК Києва, як практики висловили свою думку щодо управління житлом і основної вади проекту – відсутність у мешканців повного права власності на весь житловий майновий комплекс. На їх думку, реформування ЖКГ в Україні повинно починатися з видачі власникам квартир та нежитлових приміщень державного документу на їх частку як будинку ст.138 так і прибудинкової території, як це практикується в цивілізованих країнах, зокрема, в Польщі.
      Жодна людина в Україні не має державного документу на власність частки будинку і прибудинкової території. Чи буде хтось дбати і віддавати свої гроші на покращення непідтвердженої нічим власності? Людина повинна мати державний документ підтвердження своєї повної власності – тільки тоді вона буде дбати про весь майновий комплекс, а не тільки про свою квартиру.
      Відповідно Кодексу власники житла повинні повністю нести витрати за упорядкування прибудинкової території. В той же час, стаття 137 передбачає власність тільки на земельну ділянку, яка знаходиться під будинком. Кому належить прибудинкова територія – невідомо? За нашими даними, в Києві з більш як 1500 ОСББ, ЖБК тільки 23 мають документ права власності на землю. Всі інші будинки юридично “висять в повітрі”.
      Чомусь народні депутати забрали ст. 151 у власника житла його святе право самому визначати управителя своєї власності і вимог до нього. На їх думку, чиновник “виконавчого органу“, який ніяк не буде відповідати за своє рішення, краще за власника, який відповідає своїм майном, знає хто буде краще управляти, накопичувати та використовувати гроші на ремонти, які відповідно статті 155 зобов’язаний платити власник житла. А якщо управитель збанкрутує – хто буде повертати гроші? В суди будуть ходити власники житла, а не чиновники.
       На нашу думку, народні депутати послідовно перетворюють ОСББ, ЖБК на “новітні колгоспи” в яких “колгоспники” мають чіткі обов’язки вчасно платити (пеня) та не мають повного права власності на своє майно, за обслуговування якого повинні платити.
       Це вже визначено в Податковому Кодексі (пункт 97.4.5 статті 97), в законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (реєстр. № 4423), прийнятому в першому читанні та в проекті Житлового Кодексу.

ЗВЕРНЕННЯ

Зважаючи, що в будинках ОСББ, ЖБК Києва мешкає біля 20 відсотків киян – ваших виборців, ми голови правлінь ОСББ, ЖБК міста Києва, як практики і повноважні представники мешканців будинків, стурбовані послідовним зменшенням прав власників житла на управління своїм житлом, тому через ЗМІ звертаємось до Президента та народних депутатів України про наступне:
1.    Перед прийняттям Житлового Кодексу України провести у Верховній Раді громадські слухання із залученням практиків з управління житлом..
2.    Передбачити в Житловому Кодексі України надання власникам квартир та нежитлових приміщень державних документів на їх частку як будинку так і прибудинкової території. Визнати за власниками житла право самостійного обслуговування або найму управителя свого майнового комплексу відповідно до своїх критеріїв. Визначити право власності на землю під будинком і прибудинкову територію окремою статтею на основі Земельного Кодексу України.
3.    Виключити пункт 97.4.5 статті 97 з Податкового кодексу України, яким передбачено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є "стосовно кооперативів, кредитних спілок, товариств співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно". На нашу думку, наведена норма дозволяє за наявності будь-якої заборгованості за названими організаціями ініціювати їх ліквідацію та пред'явити вимогу до будь-кого з членів, в основному – до голови правління, про сплату всієї суми заборгованості, що ставить їх навіть у гірше становище ніж засновників суб'єктів підприємницької діяльності.
4.    Уважно розглянути і прийняти зміни до закону “Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків” на основі законопроекту розробленого в Міністерстві ЖКГ України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення та діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків”, як такому що відповідає реаліям сьогодення і комплексно вирішує більшість питань щодо ОСББ в Україні.
5.    Пам’ятати, що закони приймаються не на один рік і колись Ваші нащадки будуть “рядовими” власниками житла і прийняті Вами закони можуть застосувати і до них.

Відповідальний за передачу Звернення – голова Правління громадської організації «Спілка власників житла Києва» Дєдов Сергій Макарович. 
Конт. тел:  067-407-52-73;      smdedov@ukr.net                                                                                            

Журналістам також були роздані

Аргументи проти прийняття
проекту Закону України (р. № 4423) "Про внесення змін до Закону України  “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”,
прийнятого ВР в першому читанні


Внесений Ю.В. Одарченком та іншими народними депутатами України:
Юрій Одарченко (фракція БЮТ), Олександр Попов (фракція Партії Регіонів), Ксенія Ляпіна (фракція блоку «Наша Україна-Народна Самооборона»), Володимир Бондаренко (фракція «БЮТ»), Валерій Баранов (фракція «Блок Литвина»).
 
Законопроект (р. № 4423) передбачає викладення чинного Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повністю в новій редакції, дозволяє невеликим групам осіб "законно" захоплювати спільне майно в багатоквартирному будинку та прибудинкову територію і навіть продати багатоквартирний будинок ст. 24, 26.

Законопроект, зокрема, передбачає наступні загрози для ОСББ:

1.    Захоплення контролю над ОСББ 3 особами – ст.ст.6, 11
2.    Членство в ОСББ осіб, які взагалі не є власниками квартир чи нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку – ст.10
3.    Підміну понять: ототожнення спільної власності власників квартир із власністю ОСББ як юридичної особи – ст.ст.11, 23 та ін.
4.    Відчуження багатоквартирного будинку за рішенням об’єднання або суду – ст. 24, 26
5.    Фактичне нівелювання терміну "ОСББ" – ст.ст.1, 26
6.    Звуження законодавчих гарантій та основ фінансового забезпечення роботи ОСББ (відкинуто частину положень ст.ст. 4, 7 та 21, повністю ст.ст. 16, 17 і 18 чинного закону про ОСББ)
В цілому, можна констатувати загальну направленість законопроекту проти ОСББ, а не на їх підтримку. Виправити названі недоліки в процесі підготовки проекту до другого читання не видається можливим через те, що вони носять принциповий, концептуальний характер. Видається доцільним тільки відхилити законопроект. Нижче наведені більш докладні характеристик загроз для ОСББ.

Аргумент перший – захоплення контролю над ОСББ

Стаття 6 проекту передбачає, що повторні (після перших, які не відбулися) установчі збори є правомочними, якщо на них є присутніми не менше трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Тобто, трьом власникам квартир дається можливість створити ОСББ незалежно від решти власників квартир. Більше того, це створює ризик створення кількох "альтернативних" ОСББ одночасно різними групами по 3 особи.
Стаття 11, коли говорить про загальні збори вже створеного ОСББ, передбачає, що "загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання та з  дотриманням вимог статті 6 цього Закону", а "правомочність загальних зборів визначається відповідно до вимог, які встановлені для визначення правомочності установчих зборів відповідно до статті 6 Закону". Тобто, загальні збори вже створеного ОСББ також можуть провести 3 особи. При цьому проект, на відміну від чинного закону, не вимагає повідомляти про час, місце і дату повторних зборів.
За законопроектом (ст.11), тільки правління може скликати загальні збори.
Таким чином, щойно 3 особи створять ОСББ та сформують своє правління, вони отримають повний контроль над об'єднанням – адже без їхнього відома ніякі загальні збори в майбутньому не зберуться, а якщо й зберуться, то будуть визнані нелегітимними.
Тож решта співвласників позбавляється можливості провести загальні збори щоб скасувати рішення зборів, проведених "трьома особами". І в судовому порядку захистити права об'єднання і свої особисто співвласникам також буде досить важко – оскільки саме правління законопроект наділяє правом здійснювати "захист прав, представлення законних інтересів членів об’єднання в органах державної влади  і місцевого самоврядування, на  підприємствах, в установах, судах".

Аргумент другий – участь в ОСББ осіб, які не є власниками квартир у будинку

Стаття 10 законорпоекту передбачає, що членом об'єднання є (саме "є", а не "може бути"!) в тому числі і власник окремого житлового будинку. Тобто, з урахуванням раніше описаних положень, цілком можливо, що одного разу загальні збори ОСББ в будинку із 200-300 квартирами проведуть три власники котеджів, розташованих поруч. І буде це абсолютно законно.

Аргумент третій – підміна поняття "спільна власність"
Відповідно до чинного Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (ст.19) та Цивільного кодексу України (ст.382), допоміжні приміщення, технічне обладнання, конструктивні елементи будинку є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку – власників квартир. За чинним законодавством, ОСББ як таке не є власником цього майна.
Законопроект же використовує термін "спільне майно членів об'єднання" та поруч із ним вживає термін "спільне майно об'єднання" або просто "спільне майно" (ст.ст. 11, 23 та ін.). Таким чином "м'яко" ототожнюється спільне майно співвласників багатоквартирного будинку та майно ОСББ як юридичної особи.

Аргумент четвертий – продаж об'єднанням чужого майна

"Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту (ст.26) виводять питання регулювання відносин спільної власності на спільне майно в багатоквартирному будинку зі сфери Цивільного кодексу України, відсилаючи до "спеціального закону". Таким законом і стане законопроект у разі його прийняття.
А стаття 24 проекту передбачає, зокрема, "відчуження житлового комплексу за рішенням об’єднання або суду". Тобто, всупереч нормам Цивільного кодексу України об'єднанню – або іншим зацікавленим особам "за рішенням суду" - надається можливість продати весь багатоквартирний будинок – попри те, що за чинним законодавством ні квартири, ні згадане вище спільне майно в будинку не є власністю ОСББ.  По суті, це є протиправним позбавленням власників квартир їхньої власності – адже квартири є складовими "житлового комплексу" і його відчуження означає відчуження і їх.

Аргумент п'ятий - термінологія

Назва закону, за проектом, залишається незмінною: "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а в той же час термін "об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" більше в проекті не вживається, натомість вживаються терміни "об’єднання власників приміщень багатоквартирного  будинку" (ст.1), "об’єднання власників житла" (п.3 ст.26).
Заміна назви "об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" на якусь іншу на практиці обернеться для існуючих ОСББ додатковими проблемами, пов'язаними зі зміною найменування і державною реєстрацією такої зміни, якщо не з реорганізацією взагалі.

Аргумент шостий – звуження законодавчих гарантій та основ фінансового забезпечення роботи ОСББ
Проект передбачає виключення із чинного Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" низки положень щодо статусу об'єднання (частина положень статті 4, повністю статті 16, 17 і 18 чинного закону). Такий підхід є невиправданим, оскільки ОСББ як юридична особа має особливу організаційно-правову форму, до того ж є неприбутковою організацією, а тому його статус, основні права і обов'язки повинні бути визначені законом.
З цих же мотивів не можна погодитися із виключенням частини питань, які мають бути визначені в статуті ОСББ (стаття 7 чинного закону, стаття 8 проекту).
Окремо слід підкреслити, що у проекті виключено положення чинного закону про те, що "перелік та  розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до статуту об'єднання" (стаття 21 чинного закону, стаття 18 проекту). Інші положення проекту дозволяють ОСББ визначати розмір внесків і платежів, але не їх перелік. Таким чином ОСББ буде позбавлено можливості запроваджувати та скасовувати внески й обов'язкові платежі своїх членів — по суті, буде ліквідовано основу фінансового забезпечення роботи ОСББ.
          * * * * *
                            
   Пояснення поняття  "солідарна відповідальність"

Залежно від характеру розподілу відповідальності декількох осіб розрізняють солідарну, дольову  і субсидіарну відповідальність.
        Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. За чинним цивільним законодавством солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом (ПК передбачає) чи договором. Прикладом солідарної відповідальності, передбаченої законом, є відповідальність кількох осіб за спільне заподіяння шкоди.
          Дольова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частиш, яка випадає на нього відповідно до законодавства або договору.
          Субсидіарна відповідальність (її ще називають додатковою відповідальністю) застосовується тоді, коли у зобов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий - додатковим.
* * * * *
 Голова Правління громадської організації «Спілка власників житла Києва»   sdedov.intwayhome.com;  Дєдов Сергій Макарович    Конт. тел:  067-407-52-73;      smdedov@ukr.net      



 
Головна сторінка
Господарська Асоціація ОСББ, ЖБК Києва
Екс пертна рада
Виборча програма
"Новий" закон ОСББ
"Чорний" закон
Діяль ність
Ство рення ОСББ
Корисні орга нізації
Вивіз сміття
Тари фи
Моно полісти КЖКХ
Реформа ЖКГ
Земля